понеділок, 16 жовтня 2017 р.

Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини.

Урок №7                                                                                                   9 клас
Мета: закріпити знання про масову частку розчиненої речовини; формувати вміння  і навички обчислювати масову частку розчиненої речовини, застосовувати ці знання для розв’язування  задач із застосуванням масової частки; розвивати критичне мислення та вміння працювати в команді.
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, підручник «Хімія. 9 кл.»  Лашевська Г.А., картки з умовами задач, презентація до уроку
Тип уроку: урок засвоєння навичок і вмінь
Хід уроку
І. Організація початку уроку
Кожна думка, на якій зупиняється людина,
незалежно від того, висловлює вона її чи ні,
обов’язково або зашкоджує,
або допомагає її життю.
Л. Малорі
Тож нехай ваші думки будуть світлими, щирими і приносять вам лише користь!
Привітання, побажання один одному гарного настрою, душевного спокою та  хороших успіхів.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Пригадайте, якими розчинами ви користуєтесь вдома у побуті, під час  приготуванні їжі? Чи доводилося вам допомагати мамі консервувати овочі та фрукти? Чи використовуєте ви при цьому розчини і які ? При виготовленні розчинів важливо знати, скільки розчиненої речовини повинно в них міститися, тобто склад розчину. А склад розчинів виражається масовою часткою розчиненої речовини. 
Отже, метою нашого уроку буде:
- навчитися розв'язувати задачі за рівняннями реакцій на визначення масової частки розчиненої речовини;
- навчитися визначати масу розчиненої речовини та об'єм води, необхідні для приготування розчину з даною масовою часткою.
(запис учнями теми уроку)
ІІІ.  Актуалізація опорних знань
Виконання інтерактивних вправ:
1.     Вправа «Незакінчене речення»:
-         Розчин, це …
-         Розчин складається з таких компонентів…
-         Розчинність залежить від…
-         Масова частка розчиненої речовини позначається…
-         Масова частка вимірюється у…
-         Масова частка обчислюється за формулою…
-         Щоб знайти масу розчиненої речовини, якщо відомі маса розчину та його масова частка треба…
-         Щоб знайти масу розчину, якщо відомі маса розчиненої речовини та її масова частка в розчині треба…

2.     Вправа «Ти - мені, я – тобі»
Учні ставлять один одному питання приготовлені заздалегідь
3.     Вправа «Ланцюжок»
Вчитель розпочинає ланцюжок:
- У природі дуже багато зустрічається розчинів, це: річкова вода, повітря, сік …
- Людина широко використовує розчини: у медицині, …

Перевірка Д/з.

ІV. Пробне застосування знань , умінь, навичок. (розв’язування задач)

Масова  частка розчиненої речовини  в  розчині (ω (%) (р.р.))  – це  відношення маси розчиненої речовини до загальної маси розчину.



Розчинник
Розчин

Розчинювана
речовина

Опорні формули:
ω (р.р.) = , якщо концентрація  у частках від одиниці.
ω % (р.р.) = , якщо  концентрація у відсотках

ω (%) (р.р.) – масова частка розчиненої речовини
m (р.р.) – маса розчиненої речовини
m (розчину) – маса розчину
m (розчину) = m (р.р.) + m (Н2О) чи іншого розчинника
Якщо відомий об’єм розчину і його густина , то масу розчину знаходять за формулою          m (розчину) = Vρ
Виходячи з вищезазначеного, формула набуває вигляду:

ω(%) (р.р.) =

Задача 1.

Обчислити масову частку цукру в розчині, приготовленому при розчиненні 20 г цукру в 180 г води.

Дано:                                                             
Розв’язання:
m (р.р.)=20 г
m (Н2О)=180 г                                    
1. Записуємо формулу для обчислення масової частки
ω (%) (р.р.)=
2. Підставляємо значення:
   ω (%) (р.р.)=
ω(%) (р.р.) - ?                             

Відповідь: масова частка цукру 10%


Задача 2.

Визначити масу та об’єм води, в якій потрібно розчинити 60 г солі, щоб утворився 25%-ний її розчин.

Дано:                                                             
Розв’язання:
m (р.р.)=60 г
ω (%) (р.р.) = 25
1. Записуємо формулу для обчислення масової частки
ω % (р.р.)=
m (роз)= m (р.р.) + m (Н2О)
2. Підставляємо значення:
   25 % =
0,25(60 + х) = 60
15 + 0,25х = 60
0,25х = 35
х =140 – це  m (Н2О)
3. Знаходимо об’єм води:
    m (розчину) = VρV = m (розчину)/ ρ    
   ρ2О) = 1 г/см3
    V =  (см3)
m(Н2О) - ?                             

Відповідь: маса води становить 140 г, об’єм – 140 см3.

Якщо до вихідного розчину додають воду, то концентрація розчину зменшується, тобто розчин розбавляють. Отже, маса розчину зростає на масу доданої води, а маса розчиненої речовини, що містилась у вихідному розчині, залишається тією ж самою.

Задача 3.

Визначити масову частку хлоридної кислоти в розчині, утвореному при додаванні 200 мл води до 300 г 40% її розчину.
Дано:                                                             
Розв’язання:
V(H2O) = 200 мл
m1(розч)=300 г
ω % (HCl) = 25%
1. Яку масу води додали до розчину?
 m = ρV; ρ (H2O) = 1 г/мл
 m (H2O) = 200 ∙ 1 = 200 (г)
2. Яка маса утвореного розчину?
    m2(розч)= m1(розч)+ m(H2O)
    m2(розч)=300 +200 = 500 (г)
3. Яка маса хлоридної кислоти у вихідному розчині?
    m(HCl) = (г)
4. Записуємо формулу для обчислення масової частки
ω % (р.р.)=
ω2% (р.р.)= = 15%

ω2%(HCl) - ?                             

Відповідь: масова частка хлоридної кислоти в утвореному розчині становить 15%

Якщо до вихідного розчину деякої речовини додають ще певну порцію цієї ж речовини, то концентрація вихідного розчину зростає. Отже, маса розчину та маса розчиненої речовини зростають  на масу доданої речовини.

Задача 4.

Визначити масову частку кухонної солі в розчині, одержаному при додаванні 25 г натрій хлориду до 200 г розчину з масовою часткою солі 0,25.
Дано:                                                             
Розв’язання:
m (NaCl)=60 г
m1(poзч)=200г
ω1 (NaCl) = 0,25
1. Яка маса солі містилась у вихідному розчині?
    m1(NaCl)р.р.=200∙0,25 = 50 (г)
2. Яка маса розчиненої речовини в утвореному розчині?
    m2(NaCl)р.р.= m1(NaCl)р.р.+ m (NaCl)= 50+60 = 110 (г)
3. Яка маса утвореного розчину?
   m2(poзч)= m1(poзч) + m (NaCl)= 200 + 60 = 260 (г)
4. Якою буде масова частка утвореного розчину?
ω2(%) (р.р.)=
ω2(%) (NaCl)= = 42,3%
ω2%(NaCl) - ?                             

Відповідь: маса води становить 140 г, об’єм – 140 см3.

Якщо до води додають речовину, яка реагує з нею, то масова частка обчислюється таким чином:
Алгоритм розвязання задач
1.     Записати рівняння реакції.
2.     Обчислити за рівнянням реакції масу утвореної речовини (вона й буде масою розчиненої речовини).
3.     Обчислити масу розчину за формулою:
m (poзчину) = m (H2O) + m (речовини, що розчиняли)
4.     Обчислити масову частку розчиненої речовини.

Задача 5.

Визначити масову частку калій гідроксиду в розчині, одержаному при розчиненні 7,8 г калію в 200 мл води.
Дано:                                                             
Розв’язання:
m (К)=7,8 г
V2О) = 200 мл
1. В якій масі води розчинили калій?
 m = ρV; ρ (H2O) = 1 г/мл
 m (H2O) = 200 ∙ 1 = 200 (г)
2. Яка маса калій гідроксиду утворилась та який об’єм водню виділився в результаті реакції?
 
 2К    +   2Н2О    =   2КОН   +   Н2
 2  моль                    2 моль        1 моль
 М=39 г/моль        М=56г/моль  М=2 г
 m = 78 г                m = 112 г       m= 2 г
   7,8 г                         х  г                у г
                   х = 11,2 (г)            у = 0,2 (г)
3. Яка маса розчину?
  m (розч) = m (К)+ m (H2O) – m (H2) = (7,8 + 200) – 0,2 =
                  = 207,6 (г)
4. Яка масова частка калій гідроксиду в розчині?
ω (%) (р.р.)= = 5,4

ω%(КОН) - ?                                                 

Відповідь: масова частка калій гідроксиду 5,4 %

V. Вправи з перенесенням знань у нові умови

практичне завдання «У лабораторії Шерлока Холмса» (7 хв.)
Лікар Ватсон для проведення лікуванні кімнатних рослин потребував розчин купрум (ІІ) сульфату  з масовою часткою розчиненої речовини 1%, але необхідної солі у лабораторії не виявилося. Тоді його товариш Шерлок Холмс запропонував приготувати цей засіб, використавши мідний купорос. Для цього він узяв 250г мідного купоросу і долив 500мл води. Скільки ще води потрібно було додати Холмсу, щоб розчин був 1%-ним?

Прийом «Цікава задача»

Казка
Була колись у нашому селі дівчина-красуня Оксана. Дуже розумна була!Як піде на ярмарок, так і накупить купу незрозумілих місцевим дівкам речей:
і негашеного вапна СаО (_________________________),
і купоросне масло Н2SO4 (_________________________),
і мурієвої кислоти HCL (__________________________),
і мідний купорос CuSO4 (__________________________)
і сірчисту сіль Na2SO3 (____________________________)
Дуже розумна була!
Хата в Оксани була в селі найбілішою. Зранку негашене вапно водою заллє та гашеним вапном Ca(OH)2 (_____________________________)хату і підбілить.(№__).
Багато дівчат так робило, але їх хати згодом жовтіли, покривалися від дощів цвіллю, а в Оксани хата завжди сяяла білизною. І підгледіла баба Палажка, що додавала Оксана у побілку синій мідний купорос. Позаздрила баба Оксані та й вкрала його. Але Оксана не розгубилася, взяла мідний дріт, пропалила його на вогні та добула якийсь чорний порошок (№______). Потім розчинила його у купоросному маслі і добула таки, клята відьма, той самий мідний купорос(№____). І хата в неї знову засяяла, як сніг на Різдво!
А ще у Оксани були найбіліші у селі рушники. Підгледіли баби Палажка та Параска, що палила Оксана сірку, та обкурювала сірчистим газом вологе полотно. Тканина відбілювалася, а з хати тікали таргани і інша нечисть, з якою самі баби воювали не дуже вдало. Знову позаздрили баби Оксані та покрали у неї сірку. Але і тут не розгубилась розумна дівчина і добула сірчистий газ з сірчистої солі та мурієвої кислоти (№_____).
Оксана була вродлива і розумна, тому з нею товаришувала вся сільська молодь, яку обурила поведінка темних неосвічених бабів Палажки і Параски. Сільська громадськість постановила бабам повернути Оксані вкрадену сірку, але баби зробили великі очі і сказали, що вони не знають, скільки треба повертати.
Допоможемо Оксані: скільки сірки вкрали баби, якщо з неї можна добути стільки сірчистого газу, скільки його утворюється з сірчистої солі?

VІ. Самостійна робота.
(Робота з індивідуальними картками, взаємоперевірка)

Задача №1
Обчислити об’єм водню, що виділиться при дії натрію на 30г розчину хлоридної кислоти з масовою часткою НСl  5%.
:

Задача №2
Обчислити кількість речовини газу, що утвориться при дії на залізо  розчину сульфатної кислоти масою 20г з масовою часткою Н2SO4 10%.



 Задача №3
У результаті взаємодії сульфур (ІV) оксиду з натрій гідроксидом утворилося 7,1г солі. Яку масу  розчину лугу було взято для реакції, якщо масова частка натрій гідроксиду в розчині становить 20%?

Задача №4
Яку масу  розчину сульфатної кислоти з масовою часткою Н2SO4 40%  було взято для  реакції  з алюмінієм, якщо при цьому виділилося 140 мл газу?
:

Задача №5
   Обчислити масу 20% - го розчину натрій гідроксиду , необхідного для нейтралізації 120г 35% - го розчину хлоридної кислоти.




VІІ. Підбиття підсумків уроку.

Домашнє завдання:
Опрацювати параграф 10,
завдання 6,8 ст.49

Використана література:
Г.А.Лашевська, А.А. Лашевська  «Хімія» 9клас. – Київ.Генеза. 2017
Хімія.Алгоритми та методичні рекомендації по розвязуванню  розрахункових задач з хімії.  Навчальний посібник. – Герца, 2013р.
Як розвязувати розрахункові задачі. – Черкаси, 2004р.


четвер, 23 лютого 2017 р.

Чорне море

Тема: Чорне море
Мета: вивчити фізико-географічну характеристику природного комплексу Чорного моря;
розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки, користуватися джерелами географічних знань;формувати елементи наукового світогляду, вміння пояснювати процеси та явища;виховувати бережливе ставлення до водних мас, органічного світу, дбайливого господаря, раціонального природокористувача.
Обладнання: фізична карта України, географічні атласи, картки з завданнями, підручник,
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Встановити відповідність Карпати чи Кримські гори
1.      Полонини
2.      Фліш
3.      Роман Кош
4.      Салгир
5.      Червона рута (рододендрон)
6.      Яйла
7.      Прут і Тиса
8.      Куести
9.      Лавр, мирт, мигдаль
10.  Синевир, Несамовите, Бребенескул
11.  Говерла
12.  Вулканічний хребет
(Взаємоперевірка)
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності
(Загадка) Кругом вода, а з питвом біда.
Хто знає, де це буває? ( в океані, на морі)
—    А чому з питвом біда? (Вода солона)
  – Уявіть, що людина ніколи не бачила море. Як ви їй поясните, що таке море?
- Отже, з вашою допомогою ми уявили море і яке  воно може бути , а тепер давайте пригадаємо складові Світового океану, частиною якого є море.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1.      Що таке море?
               (Море – це частина Світового  океану, відділена від нього суходолом.)
2.      Які бувають моря залежно від розташування відносно материка?
                (Окраїнні та внутрішні)
3.      Які моря називають внутрішніми?
              (Моря, які вдаються далеко в суходіл і зєднуються з океанами протоками. Середземне, Чорне, Азовське)
4.      Які моря називають окраїнними?
5.      (Моря, що розташовані на окраїнах материків. Берингове, Саргасове…)
6.      Що таке затока?
 (Затока – це частина океану або моря, яка далеко врізається в суходіл, але вільно зєднується з океаном, або морем.)
7.      Що таке протока?
           (Протока – це відносно неширокий водний простір, що зєднує два водних простора і розділяє суходіл. Найдовша протока – Мозамбікська, а найширша   –  протока Дрейка.)
8. Які моря омивають Україну?
9.  До якого океану належать Чорне і Азовське моря?
10.    Користуючись картою в атласі, встановіть, яке Чорне море - зовнішнє чи внутрішнє.?
IV. Вивчення нового матеріалу
Щоб дістатися від Кропивницького до Чорного моря нам потрібно подолати немалий шлях давйте пригадаємо як, та визначимо відстань до Чорного моря.
- Звідки пішла назва Чорне море?
- Береги яких країн крім України омиває?
1. Географічне положення, розміри, берегова лінія
S ≈ 422 тис. км2, V ≈ 547 тис. км3, пересічна глибина — 1271 м, максимальна 2245 м, довжина берегової ліні 4090 км, протяжність із заходу на схід 1167 км, з півночі на південь — 624 км.
Береги від дельти Дунаю до Каркінітської затоки низовинні, вздовж півострова Крим — від низовинних до скельних гірських. Островів мало (Зміїний, Джарилгач, Березань), є піщані коси (Тендрівська). Дністер, Дніпро, Південний Буг там, де впадають, утворюють лимани.
2. Геологічна історія утворення, рельєф котловини
Бере початок з океану Тетіс (30 — 40 млн. років), з якого утворювались кілька морів — Сарматське, Меотичне, Понтичне, Давньо-евксинський басейн. В останній раз зв’язок із Середземним морем встановився 7—5 тис. р. до н.е.
Западина моря є частиною Середземноморського рухливого поясу (землетруси). На шельфі переважають черепашники та мули, материковий схил — з корінних порід, місцями у глибинній частині земна кора є перехідною до океанічної. Дно переважно пласке.
3. Кліматичні умови та водні маси
Більша частина в субтропіках. Зима тепла й волога, t=-1°—+8 °С, бувають шторми; літо — жарке, сухе, t=+22—+25 °С. Пересічна кількість опадів зростає із заходу на схід (200—2000 мм).
Водні маси придонною течією приходять з Мармурового моря (більш солоні), поверхневою течією — навпаки. Має місце опріснення вод поверхневим стоком (стік великих річок).
Пересічна солоність вод 21,8 %, на поверхні — 14—8,3 %, придонних — 22,3—22,6 %, у пригирлових ділянках значно менша.
Температура водних мас влітку +22—+29 °С, взимку +8 °С, у північних районах замерзають, глибше 150 м вона стала +9 °С.
Близько 87 % водних мас глибше 120—150 м насичені сірководнем.
Рухи води в морі: вітрові хвилі (до 14 м), течії (за циклональним типом), припливно-відпливні коливання (8 см).
4. Наявність сірководню
        Чорне море – унікальне через наявність у ньому сірководню. У центральних районах з глибин 100-150 м, а ближче до берегів – від 150-200 м і до самого дна вода насичена сірководнем. На дні моря виділяється отруйний газ H2S, який убиває все живе. Особливо небезпечним є те, що кількість сірководню на дні зростає і він піднімається з дна все вище. Сірководнева "подушка" займає 87 % об'єму всього моря й заселена лише бактеріями, які споживають сірководень. Верхня частина вод містить кисень і заселена тваринами, рослинами та мікроорганізмами. Жодного іншого такого моря у світі немає.
Єдине в світі море, яке має таку велику кількість сірководню.
5. Життя в морі
          У Чорному морі живе понад 660 видів рослин. Рослинний світ Чорного моря представлений водоростями. У північно-західній частині моря є величезне скупчення червоних водоростей — філофори .
Існує в приповерхневому шарі. Близько 180 видів морської фауни. Планктон бідний, відповідно від цього залежить і видовий склад риби. Промислове значення мають хамса, ставрида, шпроти, скумбрія, кефаль, тунець, є мідії, раки, молюски, креветки, устриці. Зустрічаються дельфіни (білобочка, афаліна), акула-катран. Активізується марикультура.
6. Ресурси моря та їх охорона
Здавна використовуються біологічні, транспортні, поширюється використання рекреаційних можливостей, мінерально-сировинних ресурсів, перспективні енергетичні.
Найбільші проблеми пов’язані із забрудненням хімічними сполуками, що надходять з поверхневими водами.
7.      Екологічні проблеми
Основні джерела забруднення:
-          викиди промислових і господарських відходів безпосередньо у море або з річковим стоком;
-          надходження з суші різних речовин, що застосовуються в сільському і лісовому господарствах;
-          навмисне поховання забруднюючих речовин у морі;
-          аварійні викиди з суден або підводних трубопроводів;
-          розробка корисних копалин на морському дні;
8. Природні заповідники узбережжя Чорного моря.
З метою збереження природних ландшафтів морського узбережжя створено  природоохоронні території:
- Чорноморський біосферний заповідник;
-  біосферний  заповідник «Дунайські плавні»;
  - заповідник «Мис Март’ян»;
V. Закріплення вивченого матеріалу
Тестові завдання:
1. Максимальна глибина Чорного моря становить:
А) 1245  м;
Б) 2245 м;
В) 12 м.
2. Чорне море взимку:
А) замерзає;
Б) не замерзає;
В) замерзає вузька смуга уздовж узбережжя.
3. Солоність Чорного моря становить:
А) 17-18 %о;
Б) 32-34 % о;
В) 10-11%о.
4. Площа Чорного моря:
А) 267 тис. км2;
Б) 422 тис. км2;
В) 1500 тис. км2.
5) Органічний світ Чорного моря:
А) бідний через наявність у воді сірководню;
Б) різноманітний і багатий;
В) багатий через незамерзання моря взимку.
6. Не впадає до Чорного моря річка:
а) Дунай;
б) Південний Буг;
в) Сіверський Донець.
7. Чорне та Азовське моря з’єднані протокою:
а) Босфор;
б) Дарданелли;
в) Керченською.
8. Типовий житель вод Чорного моря:
а) тунець;
б) катран;
в) тюлень-монах.
9. Глибинні шари вод Чорного моря насичені:
а) сірководнем;
б) киснем;
в) вуглецем.
10. Чорне та Середземне море з’єднані протокою:
а) Босфор;
б) Мозамбіцькою;
в) Керченською.
Географічний практикум
 Учня викликають до настінної карти, і він показує об'єкти географічної номенклатури, які вивчили на уроці. Завдання придумують самі ж учні класу. І так по черзі.
VI. Підсумок уроку
Бесіда
·        Що вивчали на уроці?
·        Що ви нового дізналися?
·        Що було складно?
·        Що було цікаво?
Оцінювання навчальних досягнень учнів

VII. Домашнє завдання
Опрацювати параграф 38

Визначити походження назви Азовського моря