Поведінка тварин у природі та методи її вивчення.

Тема: ПОВЕДІНКА ТВАРИН У ПРИРОДІ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИВЧЕННЯ

Людина, що вперше починає досліджувати,

замріяно дивиться вдалину, де дослідник

підкорює шлях до вершин пізнання.

Ви також можете туди дістатись...

Єдиний шлях - праця...

Мета уроку: сформувати уявлення про поведінку тварин та методи її вивчення. Навчити учнів проводити спостереження за поведінкою тварин та аналізувати її. Розвивати пізнавальний інтерес. Виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Обладнання і матеріали: натуральні об’єкти для лабораторного дослідження, відеоматеріали, малюнки, фотографії.

Тип уроку: засвоєння нових знань та формування практичних умінь.

І. Організаційний етап.

1. Організація класу.

2. Розминка «Епіграф». Прочитайте епіграф. Які якості потрібні людині, щоб стати дослідником?

II. Актуалізація опорних знань.

1. Гронування до поняття «поведінка» (врахувати загальнолюдські принципи поведінки та поведінку тварин).

2. Евристична бесіда «Що таке експеримент?» Наведіть приклади експериментів. Який експеримент можна провести в домашніх умовах? Умови, необхідні для проведення експерименту.

III. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Засвоєння нових знань.

Жоффруа Сент-Ілер

Поведінка - це спрямовані дії організму у відповідь на внутрішні чи зовнішні подразники (голод, захист, турбота про нащадків тощо). Поведінка може бути різною: від найпростіших рухів, наприклад до джерела світла, до шлюбних ігор і захисту території. Як один з найважливіших способів, активного пристосування тварин до різноманіття умов навколишнього середовища, поведінка забезпечує виживання й успішне відтворення виду (пригадайте, як різні тварини пристосовуються до активного захисту і нападу).
Люди почали вивчати тварин ще в сиву давнину. їхнє існування часто залежало від успішного полювання, тому важливо було знати особливості способу життя і повадки тварин.  Ці знання також сприяли прирученню тварин і подальшому розвитку скотарства.
Пізніше люди почали вивчати поведінку тварин, щоб краще зрозуміти самих себе. Адже цікаво, яке співвідношення того, що ми отримуємо у спадок від батьків, і набутого в результаті власного навчання; як визначити ту межу, де закінчується схожість людини з твариною і починаються її суто людські якості!
ЯКА НАУКА ВИВЧАЄ ПОВЕДНКУ ТВАРИН? Поведінку тварин вивчають фахівці з різноманітних (переважно біологічних) спеціальностей -зоологи, фізіологи, психологи, генетики, еволюціоністи тощо. Але найбільший внесок у цю цікаву науку, звичайно, етологів.
Етологія (від грец. етос - норов, логос - учення) - це біологічна наука, що вивчає поведінку тварин. Термін «етологія» вперше використав 1859 року французький зоолог І. Жоффруа Сент-Ілер. Остаточно етологія як наука сформувалася в 30-ті роки XX століття. її засновниками вважають нідерландського вченого Ніколаса Тінбергена і австрійських - Карла фон Фриша та Конрада Лоренца . У 1973 році вони стали лауреатами Нобелівської премії з фізіології і медицини «за відкриття, пов'язані зі створенням і встановленням моделей індивідуальної та групової поведінки тварин». Ці дивовижні люди були також відчайдушними захисниками природи.
Сучасна етологія взаємодіє з багатьма іншими науками (анатомією, фізіологією, психологією тощо).
ЯКІ ОСНОВНІ МЕТОДИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ В ЕТОЛОГІЇ? Основними методами дослідження поведінки тварин є спостереження та експеримент. Спостереження в етології полягає в цілеспрямованому сприйнятті та описі поведінки тварини. Ви також спостерігаєте за домашніми улюбленцями (собаками, кішками, хом'ячками, папугами і т.д.), щоб краще зрозуміти їхні потреби. Учені під час спостереження використовують різноманітні оптичні та цифрові прилади: біноклі, телескопи, фото- та відеокамери. Стрімкий розвиток технологій в останні десятиліття зробив можливим використання в етології нових методів, наприклад дистанційне спостереження. На тварину чіпляють мініатюрний радіопередавач і за допомогою спеціальних приймачів одержують від нього сигнали. Так, наприклад, можна знайти тварину, яку випустили в дику природу.
Для дослідження міграцій співочих птахів над відкритим океаном учені використовують радари. Окремих особин тварин мітять. Більшість птахів і кажанів мітять кільцями (на ногу тварини надягають легке кільце з металу чи пластику), копитних і хижаків - вушними мітками у вигляді затискача, кільця або сережки; морських черепах - спеціальними кнопками, що надягають зазвичай на ласт, а дельфінам - на спинний плавець. Молюсків мітять написами на мушлі, комах - мітками з найтоншої кольорової фольги .
Для з'ясування пересувань тварин - мешканців ґрунту - використовують мітки з радіоактивними речовинами, а великих наземних тварин -GPS-маяки. Щоб оцінити, як тварини сприймають навколишній світ, дослідники надягають тваринам нашийники з відеокамерами .
Учені спостерігають за тваринами в умовах, наближених до природних: наприклад, у великих вольєрах. Подібні дослідження виявляють багато деталей поведінки, недоступних під час спостережень у дикій природі. Так вдалося з'ясувати, наприклад, організацію зграї і спілкування між собою вовків.
Серед методів дослідження поведінки тварин особливе місце належить створенню етограм (від грец. етос - норов і грамос - записую), тобто реєстрації всієї послідовності поведінкових реакцій і поз особин певного виду. Дослідники складають своєрідний «словник», за допомогою якого далі описують поведінку. Для цього часто використовують метод «суцільного протоколювання», коли протягом кожного сеансу спостереження безперервно і максимально повно фіксують усі дії тварини.
Ви самі можете скласти етограму, виконавши лабораторне дослідження.
Експеримент в етології - це метод дослідження поведінки тварин у керованих умовах. Він відрізняється від спостереження активнішою взаємодією дослідника з твариною. Експерименти проводять як у природних, так і в штучних умовах. У природних умовах експеримент часто використовують для дослідження так званих знакових стимулів. Це зовнішній подразник, що спричиняє специфічну поведінкову реакцію у тварини. Наприклад, під час годування для пташенят мартина сріблястого знаковим стимулом слугує червона пляма на кінчику дзьоба батьків. Пташеня клює цю пляму, що є пусковим сигналом для відригування кожним з батьків проковтнутої риби .
Для вивчення знакових стимулів етологи використовують моделі - штучні об'єкти, що мають характерні ознаки цих стимулів. Пропонуючи тваринам такі моделі, учені намагаються встановити, які ознаки відіграють вирішальну роль у запуску поведінкової реакції. Наприклад, у багатьох птахів, які будують гнізда на землі (як-от, мартин сріблястий), спостерігають

поведінкову реакцію закочування в гніздо яйця. Для визначення, що є знаковим стимулом у яйці (розмір, форма, забарвлення), мартину сріблястому пропонували різні моделі . Було з'ясовано, що вирішальною ознакою є розмір. Наприклад, в експерименті кочувати в гніздо велетенську модель яйця, ігноруючи власне яйце .
У лабораторії експерименти легше контролювати, але штучні для тварини умови можуть негативно впливати на її поведінку. Це спотворює результати дослідження. Лабораторні експерименти насамперед показують потенційні можливості тварин.
Під час вивчення поведінки тварин у штучних умовах часто використовують проблемні ящики . Тварину поміщають у замкнену клітку, вийти з якої або отримати їжу можна тільки, виконавши певну дію (натиснути на важіль або педаль). Після багатьох безладних проб тварина здійснює потрібну дію (випадково) і згодом виконує її швидше і частіше.
Біологічний словничок: етологія, ето-грама, знаковий стимул, модель.
V. Формування практичних умінь.

Робота з термінами: етологія, етограма, знаковий стимул, модель, експеримент.

1. Що вивчає наука етологія?

2. Які методи використовують етологи?

3. У чому полягає метод спостереження в етології?

 4. Які види міток використовують під час спостереження за поведінкою тварин? Наведіть приклади.

5. У чому полягає експериментальний метод в етологи?
VII. Підсумки.

Підбиття підсумків з використанням вправи «Хто найкращий»: учні оцінюють роботу один одного.

Цікаво!
• Чарльза Дарвіна деякі дослідники називають «батьком» порівняльної психології завдяки праці «Про висловлення емоцій у людини і тварин».
• Одним з перших систематичне експериментальне дослідження поведінки тварин у контрольованих лабораторних умовах розпочав Едвард Торндайк. Вважається, що на ідею цих експериментів Торндайка навів Конвей Ллойд-Морган, розповівши йому про свого пса, фокстер'єра Тоні. Цей пес навчився відкривати засувку на садовій хвіртці, просовуючи голову між рейками штахетника. Е. Торндайк розробив способи повторення цього спостереження в контрольованих лабораторних умовах. Це були досліди з так званими проблемними ящиками.

VIII. Домашнє завдання.

Опрацювати § 42. Скласти план експерименту, який можна провести вдома зі своїм домашнім улюбленцем.