Поведінка тварин у природі та методи її вивчення.

Тема: ПОВЕДІНКА ТВАРИН У ПРИРОДІ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИВЧЕННЯ

Людина, що вперше починає досліджувати,

замріяно дивиться вдалину, де дослідник

підкорює шлях до вершин пізнання.

Ви також можете туди дістатись...

Єдиний шлях - праця...

Мета уроку: сформувати уявлення про поведінку тварин та методи її вивчення. Навчити учнів проводити спостереження за поведінкою тварин та аналізувати її. Розвивати пізнавальний інтерес. Виховувати культуру оформлення письмових робіт.

Обладнання і матеріали: натуральні об’єкти для лабораторного дослідження, відеоматеріали, малюнки, фотографії.

Тип уроку: засвоєння нових знань та формування практичних умінь.

І. Організаційний етап.

1. Організація класу.

2. Розминка «Епіграф». Прочитайте епіграф. Які якості потрібні людині, щоб стати дослідником?

II. Актуалізація опорних знань.

1. Гронування до поняття «поведінка» (врахувати загальнолюдські принципи поведінки та поведінку тварин).

2. Евристична бесіда «Що таке експеримент?» Наведіть приклади експериментів. Який експеримент можна провести в домашніх умовах? Умови, необхідні для проведення експерименту.

III. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Засвоєння нових знань.

Жоффруа Сент-Ілер

Поведінка - це спрямовані дії організму у відповідь на внутрішні чи зовнішні подразники (голод, захист, турбота про нащадків тощо). Поведінка може бути різною: від найпростіших рухів, наприклад до джерела світла, до шлюбних ігор і захисту території. Як один з найважливіших способів, активного пристосування тварин до різноманіття умов навколишнього середовища, поведінка забезпечує виживання й успішне відтворення виду (пригадайте, як різні тварини пристосовуються до активного захисту і нападу).
Люди почали вивчати тварин ще в сиву давнину. їхнє існування часто залежало від успішного полювання, тому важливо було знати особливості способу життя і повадки тварин.  Ці знання також сприяли прирученню тварин і подальшому розвитку скотарства.
Пізніше люди почали вивчати поведінку тварин, щоб краще зрозуміти самих себе. Адже цікаво, яке співвідношення того, що ми отримуємо у спадок від батьків, і набутого в результаті власного навчання; як визначити ту межу, де закінчується схожість людини з твариною і починаються її суто людські якості!
ЯКА НАУКА ВИВЧАЄ ПОВЕДНКУ ТВАРИН? Поведінку тварин вивчають фахівці з різноманітних (переважно біологічних) спеціальностей -зоологи, фізіологи, психологи, генетики, еволюціоністи тощо. Але найбільший внесок у цю цікаву науку, звичайно, етологів.
Етологія (від грец. етос - норов, логос - учення) - це біологічна наука, що вивчає поведінку тварин. Термін «етологія» вперше використав 1859 року французький зоолог І. Жоффруа Сент-Ілер. Остаточно етологія як наука сформувалася в 30-ті роки XX століття. її засновниками вважають нідерландського вченого Ніколаса Тінбергена і австрійських - Карла фон Фриша та Конрада Лоренца . У 1973 році вони стали лауреатами Нобелівської премії з фізіології і медицини «за відкриття, пов'язані зі створенням і встановленням моделей індивідуальної та групової поведінки тварин». Ці дивовижні люди були також відчайдушними захисниками природи.
Сучасна етологія взаємодіє з багатьма іншими науками (анатомією, фізіологією, психологією тощо).
ЯКІ ОСНОВНІ МЕТОДИ ВИКОРИСТОВУЮТЬ В ЕТОЛОГІЇ? Основними методами дослідження поведінки тварин є спостереження та експеримент. Спостереження в етології полягає в цілеспрямованому сприйнятті та описі поведінки тварини. Ви також спостерігаєте за домашніми улюбленцями (собаками, кішками, хом'ячками, папугами і т.д.), щоб краще зрозуміти їхні потреби. Учені під час спостереження використовують різноманітні оптичні та цифрові прилади: біноклі, телескопи, фото- та відеокамери. Стрімкий розвиток технологій в останні десятиліття зробив можливим використання в етології нових методів, наприклад дистанційне спостереження. На тварину чіпляють мініатюрний радіопередавач і за допомогою спеціальних приймачів одержують від нього сигнали. Так, наприклад, можна знайти тварину, яку випустили в дику природу.
Для дослідження міграцій співочих птахів над відкритим океаном учені використовують радари. Окремих особин тварин мітять. Більшість птахів і кажанів мітять кільцями (на ногу тварини надягають легке кільце з металу чи пластику), копитних і хижаків - вушними мітками у вигляді затискача, кільця або сережки; морських черепах - спеціальними кнопками, що надягають зазвичай на ласт, а дельфінам - на спинний плавець. Молюсків мітять написами на мушлі, комах - мітками з найтоншої кольорової фольги .
Для з'ясування пересувань тварин - мешканців ґрунту - використовують мітки з радіоактивними речовинами, а великих наземних тварин -GPS-маяки. Щоб оцінити, як тварини сприймають навколишній світ, дослідники надягають тваринам нашийники з відеокамерами .
Учені спостерігають за тваринами в умовах, наближених до природних: наприклад, у великих вольєрах. Подібні дослідження виявляють багато деталей поведінки, недоступних під час спостережень у дикій природі. Так вдалося з'ясувати, наприклад, організацію зграї і спілкування між собою вовків.
Серед методів дослідження поведінки тварин особливе місце належить створенню етограм (від грец. етос - норов і грамос - записую), тобто реєстрації всієї послідовності поведінкових реакцій і поз особин певного виду. Дослідники складають своєрідний «словник», за допомогою якого далі описують поведінку. Для цього часто використовують метод «суцільного протоколювання», коли протягом кожного сеансу спостереження безперервно і максимально повно фіксують усі дії тварини.
Ви самі можете скласти етограму, виконавши лабораторне дослідження.
Експеримент в етології - це метод дослідження поведінки тварин у керованих умовах. Він відрізняється від спостереження активнішою взаємодією дослідника з твариною. Експерименти проводять як у природних, так і в штучних умовах. У природних умовах експеримент часто використовують для дослідження так званих знакових стимулів. Це зовнішній подразник, що спричиняє специфічну поведінкову реакцію у тварини. Наприклад, під час годування для пташенят мартина сріблястого знаковим стимулом слугує червона пляма на кінчику дзьоба батьків. Пташеня клює цю пляму, що є пусковим сигналом для відригування кожним з батьків проковтнутої риби .
Для вивчення знакових стимулів етологи використовують моделі - штучні об'єкти, що мають характерні ознаки цих стимулів. Пропонуючи тваринам такі моделі, учені намагаються встановити, які ознаки відіграють вирішальну роль у запуску поведінкової реакції. Наприклад, у багатьох птахів, які будують гнізда на землі (як-от, мартин сріблястий), спостерігають

поведінкову реакцію закочування в гніздо яйця. Для визначення, що є знаковим стимулом у яйці (розмір, форма, забарвлення), мартину сріблястому пропонували різні моделі . Було з'ясовано, що вирішальною ознакою є розмір. Наприклад, в експерименті кочувати в гніздо велетенську модель яйця, ігноруючи власне яйце .
У лабораторії експерименти легше контролювати, але штучні для тварини умови можуть негативно впливати на її поведінку. Це спотворює результати дослідження. Лабораторні експерименти насамперед показують потенційні можливості тварин.
Під час вивчення поведінки тварин у штучних умовах часто використовують проблемні ящики . Тварину поміщають у замкнену клітку, вийти з якої або отримати їжу можна тільки, виконавши певну дію (натиснути на важіль або педаль). Після багатьох безладних проб тварина здійснює потрібну дію (випадково) і згодом виконує її швидше і частіше.
Біологічний словничок: етологія, ето-грама, знаковий стимул, модель.
V. Формування практичних умінь.

Робота з термінами: етологія, етограма, знаковий стимул, модель, експеримент.

1. Що вивчає наука етологія?

2. Які методи використовують етологи?

3. У чому полягає метод спостереження в етології?

 4. Які види міток використовують під час спостереження за поведінкою тварин? Наведіть приклади.

5. У чому полягає експериментальний метод в етологи?
VII. Підсумки.

Підбиття підсумків з використанням вправи «Хто найкращий»: учні оцінюють роботу один одного.

Цікаво!
• Чарльза Дарвіна деякі дослідники називають «батьком» порівняльної психології завдяки праці «Про висловлення емоцій у людини і тварин».
• Одним з перших систематичне експериментальне дослідження поведінки тварин у контрольованих лабораторних умовах розпочав Едвард Торндайк. Вважається, що на ідею цих експериментів Торндайка навів Конвей Ллойд-Морган, розповівши йому про свого пса, фокстер'єра Тоні. Цей пес навчився відкривати засувку на садовій хвіртці, просовуючи голову між рейками штахетника. Е. Торндайк розробив способи повторення цього спостереження в контрольованих лабораторних умовах. Це були досліди з так званими проблемними ящиками.

VIII. Домашнє завдання.

Опрацювати § 42. Скласти план експерименту, який можна провести вдома зі своїм домашнім улюбленцем.

Узагальнення знань по темі "Рослини" 6 клас

ТЕМА: Узагальнення вивченого по темі «Рослини »
МЕТА: встановити рівень оволодіння учнями основними теоретичними знаннями з теми; повторити, закріпити й узагальнити знання учнів про будову органів квіткових рослин (пагін, стебло, квітка, суцвіття, насіння та плід) та процеси життєдіяльності, які ці органи здійснюють; привести в систему набуті знання про особливості зовнішньої та внутрішньої будови органів квіткової рослини; розвивати інтерес до знань, уміння та навички самостійної роботи за завданням учителя, оформлення письмового звіту; вміння застосовувати набуті знання в нових ситуаціях; відпрацювати теоретичні знання, отримані на попередніх уроках, на практиці через виконання практичних завдань; виховувати активну позицію у навчанні, дбайливе ставлення до природи.
ОБЛАДНАННЯ І МАТЕРІАЛИ: підручники, робочі зошити, дидактичний роздатковий матеріал для роботи учнів (завдання для роботи у групах,)
ТИП УРОКУ: урок узагальнення і систематизації знань
СТРУКТУРА І ЗМІСТ УРОКУ
І. Організаційний етап уроку
1. Привітання
2. Перевірка готовності класу до роботи, облік відвідування.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
- Діти, протягом кількох тижнів ми з вами наполегливо працювали над вивченням теми «Рослини».
- Сьогодні на уроці ми ще раз пригадаємо основний матеріал вивченої теми.
- Запишемо дату та тему уроку в робочі зошити.
- Мета нашого сьогоднішнього уроку:
повторити, закріпити та узагальнити знання з теми;

здійснити більш глибоке осмислення навчального матеріалу теми;

систематизувати отримані протягом вивчення теми знання;

підготуватися до тематичного оцінювання.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
- Мандруючи лабіринтами біологічних знань, ми протягом останніх уроків дізналися дуже багато таємниць з життя рослин та їх органів. І ви, напевно, переконалися: щоб пізнати науку біологію, треба багато працювати.
- Відомий англійський драматург Джордж Бернард Шоу сказав «Єдиний шлях, що веде до знання, - це діяльність». То ж закликаю вас активно працювати на уроці.
ІV. Відтворення та коригування опорних знань
- Пропоную вам наступне проблемне запитання:
Яка частина квітки найважливіша?
1. Біологічна розминка
1.Об'єкт вивчення науки ботаніки.
2.Процес, що відбувається у зелених листках рослин.
3.Осьова частина пагона, надземний вегетативний орган рослини.
4.Процес злиття сперміїв і яйцеклітини.
5.Процес перенесення пилку з пиляка на приймочку маточки.
6.Збільшення кількості особин будь-якого виду організмів тим чи іншим способом.
7.Орган рослини, що складається із зародкового корінця, стебла, бруньки та сім'ядолей.
8.Як називається утворення , що прикріплює квітку до стебла?
9.Як називається верхня частина маточки.
10.Як називаються всі пелюстки разом?
11.Чим розмножується перстач і суниця.
12.Генеративний орган квіткових рослин, що утворюється після процесів запліднення.
13.Генеративний орган рослини, який забезпечує статеве розмноження квіткових рослин.

 2.Гра «Відгадай процес життєдіяльності»
Гра «Відгадай процес життєдіяльності»
- Команди мають зібрати біологічний термін із наборів букв, які вам запропоновані. Після виконання завдання кожна команда повинна дати короткий коментар до вгаданого терміна.
Складіть біологічний термін з букв:
команда 1 — а, н, з, н, п, л, і, я, н, д, е.(Запліднення)
команда 2 — о, р, м, з,о, н, е, ж, н, я, н. (Розмноження)
команда З — а, з, и, п, е, л, н, я, н. (Запиленння)
Запитання для кожної з груп:
-Охарактизуйте процес життєдіяльності.
3. Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1.      Подвійне запліднення у квіткових рослин відкрив:

         А       К. Лінней   В  С. Навашин

         Б       Л. Пастер   Г   В. Вернадський

2.      Розкривним плодом є:

         А       горіх          В коробочка

         Б       зернівка     Г сім’янка

3.      Укажіть спосіб запилення латаття білого:

         А       водою                  В вітром

         Б       комахами   Г самозапилення

4.      До головної частини квітки належить:

         А       тичинка      В віночок

         Б       квітконіжка         Г чашечка

5.      Соковитим однонасінним плодом є:

         А       кістянка     В багатокістянка

         Б       ягода                   Г біб

6.      Укажіть спосіб поширення плодів клена:

         А       водою                  В птахами

         Б       вітром                 Г кажанами

7.Суцвіття кошик має рослина :

А       вишня        В  соняшник

         Б       очерет        Г   конвалія

8.  Плоди з гачечками, за допомогою яких вони чіпляються до хутра тварин, мають рослини :

А       дуб               В  береза

  Б       лопух           Г   картопля.

9. Соковитий однонасінний плід мають рослини :

     А  мак               В  абрикос,

    Б   гарбуз        Г   яблуко

10. Укажіть рослину, плоди якої мають пристосування до розповсюдження вітром:

А       вишня;                                             Б       горох;

В       кульбаба;                                        Г       мак.

4.«Установи відповідність».

        

Рослини	Типи суцвіть
1 яблуня 2 пшениця 3 кульбаба 4 бузок 5 кріп	А складний колос Б волоть В складний зонтик Г щиток Д кошик

5.Загальні запитання
1. Що таке пагін? З чого складається пагін? (стебло, листки, бруньки)

2 .Розгляньте на малюнку схему будови пагона та поясніть, що позначено цифрами (вузол, міжвузля, листкова пазуха, верхівкова брунька, пазушна брунька).

3. Що таке квітка? Розглянути будову квітки
4. Що таке суцвіття? Типи суцвіть
5. Що таке насінина та плід? Розглянути будову.
6. Що таке класифікація рослин? Розтавити систематичні одиниці попорядку.
V. Узагальнення та систематизація знань
1. Дайту відповідь на проблемне запитання: “Яка частини квітки найважливіша?”
2. Побудова структурно-логічної схеми за матеріалом теми
Завдання 6
- Закінчіть запропоновану вам структурно-логічну схему, доповнивши її найголовнішими, на вашу думку, поняттями в кожній категорії.

VІ. Засвоєння провідних ідей на основі широкої систематизації
- Підводячи підсумки вивчення теми, спробуємо зробити висновок.
- Чи можна сказати, що рослина – цілісний організм? Чому ви так вважаєте?
- У чому прослідковується зв'язок між будовою і функціями органів рослини? Наведіть приклади
VІІ. Підсумок уроку
1. Пропонуємо учням самостійно підвести підсумок уроку, зробити висновок про рівень засвоєння ними навчального матеріалу теми:
- Що, на вашу думку, ви засвоїли добре?
- Над чим ще необхідно попрацювати при підготовці до тематичного оцінювання?
VІІІ. Домашнє завдання
Для всіх учнів: повторити §20-37 підручника, підготуватися до тематичного оцінювання

Впровадження акмеологічних підходів

Акмеологія як складова підвищення якості освіти та забезпечення професійного успіху

Основна проблема, що стоїть перед системою освіти різних країн сьогодні, полягає в необхідності визначення способів та шляхів модифікації навчального процесу та процесу підготовки педагогів з метою формування в учнів навичок ХХІ сторіччя, які дозволять їм ефективно працювати в новому, інформаційно насиченому середовищі, що надзвичайно стрімко змінюється.

В цьому контексті необхідність акмеологічного підходу у організації навчально-виховного й управлінського  процесу сучасної  школи  очевидна, оскільки суспільство очікує від школи, що її випускники будуть компетентними, мобільними, комунікабельними, креативними, інтелектуальними особистостями, які прагнуть до успіху та  вміють самостійно будувати індивідуальну траєкторію розвитку. Акмеологічні ж прийоми та акметехнології пропонують практичне вирішення питання особистісного та професійного успіху, а саме такими ми бачимо випускників шкіл.

Разом з тим готовність до професійної самореалізації формується не лише у ВНЗ – основи мають закладатись ще при навчанні у школі. Саме у такий спосіб можливе забезпечення неперервності навчання, свідомого вибору учнями майбутньої професії та готовності до набуття компетентностей, як предметних, так і ключових.

Соціальний успіх розуміється як завдання школи і забезпечується шляхом формування освітньо-виховного інтелектуально насиченого середовища, в якому учні й вчителі мають можливість максимально повно реалізувати власний творчий потенціал, інтелектуальні можливості, що сприяють успішній реалізації школярів та їх адаптації в мінливих соціально-економічних умовах суспільства знань, до основних характеристик якого належать інтелект та технології.

Оскільки запропонована технологія охоплює не тільки навчальну діяльність, то формами організації даного процесу можуть виступати різні види уроків, консультації, майстер-класи, ділові зустрічі, дискусії, експерименти, інтелектуальні турніри та марафони, конференції, захисти проектів тощо.

Пріоритетною в розвитку здібностей учнів та забезпечення успіху їх самореалізації  є самостійна діяльність, від формування цілей та визначення змісту до вибору форм його засвоєння та оцінювання власних результатів.

За умови успішної реалізації поставлених завдань та організації ефективної взаємодії в умовах інтелектуально-насиченого середовища можливим стає вирішення наступних проблемних питань сучасної освіти:

·          добір змісту та педагогічних технологій, що розкривають учням ціннісні життєві орієнтири та сприяють найбільш повній реалізації їх ціннісних життєвих орієнтацій;

·          розширення спектра освітніх послуг, що дозволяють учням  опанувати культуру самовизначення та самореалізації;

·          збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів  в усіх сферах їх діяльності;

·          модифікація виховної системи школи у зв’язку з новими напрямами розвитку освітньої установи;

·          удосконалення професійної компетентності та загальнокультурного рівня педагогічних працівників;

·          створення системи моніторингу якості навчально-виховного процесу школи;

·          виховання успішної конкурентоспроможної особистості школяра, формування конкурентоспроможності особистості всіх учасників освітнього процесу.

Крім того,  батьки, будучи рівноправними суб’єктами освітнього процесу школи, мають можливість одержувати інформацію про успіхи своїх дітей та брати активну участь у створенні й коректуванні індивідуальної освітньої траєкторії своїх дітей.

На завершення слід зазначити, що сформоване в школі інтелектуально насичене середовище це не відокремлений елемент освітнього середовища, а система, що відображає орієнтованість школи на особистість сучасного учня з урахуванням його освітніх та соціальних запитів. А застосування акмеологічного підходу до змісту освіти, технологій навчання й виховання учнів, управління школою дозволяє перевести школу з режиму функціонування до режиму розвитку, та забезпечує  підвищення якості освіти, оскільки для всіх суб’єктів освітнього процесу систематизуючими стають компетентнісні  мотиви, навчання стає внутрішньою потребою, а творче переосмислення дійсності – провідним.